DytSadok.info

Моніторинг

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ початкових МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗНАНЬ ДІТЕЙ ЗА ПРОГРАМОЮ «УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ»

ЗДО№5 «Малятко» с.Пугач

(жовтень)2024

Освітній процес в ЗДО №5 здійснюється відповідно вимог Державного стандарту дошкільної освіти України - нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти (схвалено рішенням колегії МОНМСУ від 04.05.2012 № 5/2-2), який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, а саме: Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (рекомендована Міністерством освіти і науки України від 23.05.2017 № 1/11-4988).

Педагогічний колектив спрямовує зусилля на виховання та навчання життєво-компетентної особистості, яка виступає активним суб’єктом життєдіяльності, проявляє своє «Я» у різних життєвих обставинах, володіє набором базових якостей, характеризується зрілими формами основних видів діяльності. Тобто дитини, яка знає, може, хоче і адекватно діє.

Щоденна кількість і послідовність занять з вихованцями закладу визначається орієнтовним розкладом, що корегується щорічно з урахуванням навантажень на дітей згідно програми, вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог. Організація педагогічного впливу на дошкільників спирається на "зону найближчого актуального розвитку" кожної дитини.

Інваріантна частина змісту освітньої діяльності дошкільного закладу забезпечується на засадах освітніх ліній, визначених Базовим компонентом:

"Особистість дитини"
"Дитина в соціумі"
"Дитина в природному довкіллі"
Дитина в світі культури"
"Гра дитини"
"Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі"
"Мовлення дитини"

Діагностування розвитку дітей показало, що діти у закладі дошкільної освіти отримують достатні знання з усіх освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти та програми розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля».

Головна мета моніторингу – визначити, чи є поступальні зміни в розвитку однієї конкретної дитини впродовж цілого року. Результати досягнень дітей дали змогу зорієнтувати педагога у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.

Освітня лінія «Особистість дитини» за Базовим компонентом дошкільної освіти передбачає комплексний підхід до формування дитячої особистості, позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності, основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності, формування базових якостей особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення та самооцінка.

Реалізація зазначених завдань здійснюється в різних видах діяльності.

Під час фізкультурно-оздоровчої роботи вирішуються проблеми:

охорони та зміцнення здоров'я;
вдосконалення функцій організму дитини;
повноцінний фізичний розвиток;
попередження простудних та інфекційних захворювань;
поліпшення стану здоров'я кожного вихованця;
формування основних фізичних якостей дитячого організму, рухових умінь, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності;
закладення фундаменту позитивного самосприйняття дитини, що забезпечує сприятливий особистий розвиток в цілому.

В дошкільному закладі створена дієва, адаптована до потреб та умов роботи система, спрямована на збереження здоров’я та фізичний розвиток дітей, яка передбачає різнопланову діяльність дітей протягом дня з урахуванням їх потреб та вподобань, відповідно до пори року, віку дітей та стану їх здоров'я.

Провідне місце посідають заняття з фізичної культури. Протягом тижня заняття проводяться в групах, на свіжому повітрі (традиційні або нетрадиційні). Розроблена система планування фронтальних та індивідуальних занять. Структура занять, дозування рухів і вправ відповідають вікові дітей.

Вихователями здійснюється індивідуально - диференційований підхід, щодо фізичних навантажень за показниками фактичного стану здоров'я дитини, рівню їх фізичної підготовленості.

Використання музикотерапії у вигляді класичних та популярних музичних творів організовує дітей, сприяє емоційному піднесенню, покращує настрій. Впродовж місяця плануються два комплекси ранкової гімнастики, з обов’язковим ускладненням у вигляді зміни вихідних положень, темпу виконання, атрибутики, заміни вправ, роз'яснення виконання та показу.

Гімнастика пробудження прискорює пробудження дітей, покращує їх настрій, знімає залишки гальмування в корі півкуль головного мозку і налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність.

Один раз на тиждень плануються та проводяться пішохідні переходи. Для них розробляються спеціальні маршрути з визначенням часу, відведеного на них і навантаженням на дітей. Спрямування пішохідних переходів залежать від погодних та сезонних умов.

У результаті дослідження були встановлені наступні результати:

я в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, сформованості

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
4 рік життя	0%	40%	60%	0%
5 рік життя	0%	34%	64%	0%
6 рік життя	0%	21%	64%	0%
Всього:	0%	35%	60%	0%

Отже, особистісний розвиток дошкільників, їх активна життєдіяльність здійснюються на достатньому рівні, відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, завдань програм, потреб вікового та індивідуального розвитку, на засадах особистісно-орієнтовної взаємодії.

З метою підвищити ефективність роботи щодо формування навичок безпечної поведінки в умовах сучасного соціуму та усунути недоліки рекомендовано:

1. Здійснювати планування навчально-виховної роботи щодо формування навичок безпечної поведінки в умовах сучасного соціуму в усіх видах діяльності та дотримуватися принципу систематичності.

2. Використовувати в роботі з дітьми сучасні прийоми навчання щодо формування навичок безпечної поведінки в умовах сучасного соціуму, такі як моделювання та аналіз ігрових тренінгів з практичними діями, тематичні сценки, ситуації-загадки.

3. Розробити перспективний план роботи на новий навчальний рік із попередження травматизму для всіх вікових груп.

Освітня лінія "Дитина в соціумі" має на меті формування у дітей навичок взаємодії з оточуючими, навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим, адже, взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Створивши оптимальні умови для повноцінного особистісного розвитку вихованців, їх соціалізації, вихователі організовують емоційно-значущу для дітей діяльність, що викликає у них інтерес, здивування; віддають перевагу індивідуальним та підгруповим формам організації спільної пізнавальної діяльності дошкільників, що стимулює розвиток співпраці. Вихователі толерантно ставляться до невдач, незнань, помилок дитини, дозволяють їй усамітнюватись та намагаються позбавляти дошкільників страху. Ці фактори є чинниками створення теплого домашнього мікроклімату в групах, який впливає на загальну емоційно-позитивну атмосферу взаємодії у дитячому колективі.

Формування соціальної компетентності вихованців дошкільного закладу, як показника соціалізованості дитини, відбувається в процесі різноманітних видів дитячої діяльності: ігрової, трудової, мовленнєвої тощо. Саме через гру вихованці навчаються зміцнювати дружні стосунки, розуміти почуття інших, поступатися, спілкуватися з однолітками та співчувати.

Організовуючи трудову діяльність, вихователі створюють умови для оптимальної спільної діяльності вихованців, які вчаться самостійно домовлятися, розподіляти обов’язки та виконувати суспільно корисну справу. Тим самим озброюють дітей першими враженнями від успішно виконаної роботи, наданої допомоги дорослим чи своїм друзям.

Аналіз співбесід з дітьми старшого дошкільного віку та спостереження за їх взаємодією та реакціями показав, що дошкільники знають правила поведінки в групі, свої права і обов’язки, диференціюють оточення рідних, знайомих та чужих людей, приємних і неприємних, дорослих та однолітків, чоловіків і жінок.

Особливу увагу педагоги дитячого закладу надають роботі щодо удосконалення культури мовленнєвого спілкування та комунікації.

Узагальнені показники дослідження:

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	33%	67%	0%
4 рік життя	40%	0%	60%	0%
5 рік життя	0%	46%	55%	0%
6 рік життя	0%	21%	64%	0%
Всього:	10%	40%	60%	0%

Рекомендації:

1. Продовжити роботу з розширення галузі соціально-моральних орієнтацій і почуттів дітей.

2. Надавати моральну підтримку замкнутим, сором'язливим дітям, показувати їх соціальну значущість перед іншими дітьми (доручаючи відповідальну роль, даючи Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» має на меті формування доступних дитині дошкільного віку уявлень про природу планети Земля та Всесвіту, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Збагачення уявлень вихованців ЗДО про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи реалізується в дошкільному закладі через різні виді діяльності: заняття, ігри, пошково-дослідницьку діяльність, спостереження, трудову діяльність, екскурсії, бесіди, проектну діяльність та в повсякденному житті.

Особливу увагу педагоги закладу приділяють створенню розвивального середовища, яке б сприяло розвитку в дошкільників природничої компетентності, вмінню спостерігати, аналізувати, цікавитись, берегти, турбуватись, передавати враження, розвивати у вихованців творчі здібності.

Календарі природи, розташовані в природничих осередках, відповідають віку дітей та вимогам програми. Завдяки їм діти слідкують за перебігом пір року, днів тижнів та діб, помічають результати довготривалих спостережень за сезонними змінами, наприклад, зміни в тривалості дня, відлітанні та прильоті птахів тощо.

Складовою групових природничих центрів є осередки пошуково-дослідницької діяльності, обладнані різноманітним матеріалом для проведення дослідів на підгрупу дітей (пісок, глина, камінці, лупи, кольорове скло, колби, магніти, повітряні кульки та поліетиленові пакети, трубочки, цукор, сіль та харчові барвники тощо). Педагогами кожної вікової групи складена система організації дослідницької діяльності, яка передбачає дослідження вихованцями живої і неживої природи через короткотривалі та довготривалі досліди. Велику активність та зацікавленість вихованці ЗДО проявляють в дослідах з повітрям, водою, ґрунтом, піском, вагою, теплом і холодом, світлом, пристосуванням живих організмів до навколишнього середовища тощо.

Активізуючи пізнавальну діяльність дітей через залучення вихованців до дослідів, педагоги дитячого садка розвивають в них спостережливість, логічне мислення, формують пізнавальний інтерес до природи, усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків, активно підтримують їх прагнення самостійно висловлювати свої судження і робити висновки.

Щоденне планування та проведення спостережень в ранкові години, на прогулянці в першу та другу половину дня сприяють збагаченню дитячих уявлень про сезонні зміни в природі, погодні умови, встановленню зв’язків між природними явищами і погодою, між діяльністю людей та станом природи. Спостереження, які є складовою навчальних екскурсій, забезпечують безпосередній контакт дітей з об’єктами природи, в наслідок якого в дошкільників формуються важливі доручення), організовувати допомогу дитині з боку інших дітей.

Вихователі ЗДО постійно вдосконалюють свої підходи до озброєння дітей природничими знаннями, добирають найефективніші методи та прийоми, використовуючи як традиційні так і не традиційні методики та технології.

Отже, робота з питань сформованості природничої компетенції дошкільників здійснюються на достатньому рівні, відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, завдань програм, потреб вікового та індивідуального розвитку, на засадах особистісно-орієнтовної взаємодії.

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	33%	67%	0%
4 рік життя	20%	60%	20%	0%
5 рік життя	0%	46%	55%	0%
6 рік життя	0%	21%	64%	0%
Всього:	20%	50%	58%	0%

Рекомендації:

застосовувати пояснювально-ілюстративний метод (розповідь, пояснення, бесіда) при подаючи дітям інформацію про навколишнє середовище;
використовувати індуктивний метод пізнавальної діяльності, вчити дітей встановлювати причино – наслідкові зв'язки;
вчити дошкільників дотримуватися правил екологічно безпечної поведінки; дбати про збереження природи, свого здоров'я та здоров'я людей, що їх оточують, в міру своїх можливостей.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» Базового компоненту дошкільної освіти має на меті формування у дітей почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці.

В умовах реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти вихователі спрямовують свої зусилля на виховання творчої, активної особистості дитини, здатної бачити, відчувати, милуватися, споглядати, любити, творити прекрасне в житті, природі та мистецтві. Зважаючи на це одним з першочергових завдань є організація оптимального розвивального, предметно-просторового середовища, яке спрямовує пізнавальну активність дітей на сприймання прекрасного, емоційний відгук на красу навколишнього світу.

На заняттях та в повсякденному житті педагоги ЗДО здійснюють послідовну систематичну роботу щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з питання формування у дошкільників уявлень про навколишній світ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Ознайомлюючи дошкільників з сучасним та старовинним предметним оточенням людини (у закладі відтворена українська світлиця ), вихователі пробуджують в них інтерес до народних традицій, збагачують уявлення про гармонію і красу в побуті та у стосунках людей.

Вихователі та діти під час організації ручної праці створюють унікальні авторські вироби, що сприяє розвитку креативності, уяви, спостережливості, художнього мислення, естетичного чуття і конструктивних здібностей, а також збагаченню знань дітей про властивості різних матеріалів.

Метою художньо-естетичної діяльності є прищеплення дітям навичок малювання, згідно програми розвитку дітей дошкільного віку, формування стійкого інтересу до занять образотворчої діяльності, розвитку самостійності, творчих проявів, виховання ініціативи, охайності, уваги та старанності. Протягом тижня в усіх вікових групах планується заняття з малювання, по одному з аплікації або ліплення. Різнопланова тематика занять передбачає різні види малювання, аплікації та ліплення: предметне, сюжетне, декоративне, з натури, за пам’яттю та уявою. Поряд з традиційними прийомами малювання вихователі активно застосовують нетрадиційні способи: малювання пальчиками, долонькою, на мокрому тлі, склі, малювання мильними бульками, штампування, малювання на мокрому папері, забризкування тощо. Діти отримують задоволення від продуктів власної діяльності, цікавляться думкою дорослого та однолітків про малюнок. Аналіз дитячих робіт та спостереження під час занять свідчать, що у дітей достатньо сформовані навички образотворчої діяльності.

Педагоги постійно вдосконалюючи свою професійну майстерність, під час музичних занять збагачують музичні враження та емоційну чуйність дітей до музики, поступово ускладнюють прояви їх музичної активності, доречно використовують музично-ритмічний матеріал в індивідуальній роботі з дітьми, підтримують їх бажання приймати участь у ритмічних та танцювальних рухах, співах, грі на музичних та дидактично-музичних інструментах.

Узагальнені показники рівня знань умінь та навиків:

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	33%	67%	0%
4 рік життя	20%	60%	20%	0%
5 рік життя	0%	29%	72%	0%
6 рік життя	0%	29%	54%	0%
Всього:	20%	35%	60%	0%

Результати діагностики досягнень дітей свідчать про їх стабільно достатній рівень, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень, здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Не зважаючи на поступове підвищення компетентності вихованців у освітній лінії «Дитина в світі культури», існує низка проблем:

- забезпечення навчально-виховного процесу сучасними дидактичними картинами, репродукціями картин відомих художників. Існуюча база картин застаріла і не підлягає реставрації;

Освітня лінія «Гра дитини» має на меті розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Зважаючи та те, що основною метою особистісно орієнтованих освітніх технологій є становлення творчої, цілеспрямованої особистості, здатної до саморегуляції, конструювання власної життєвої стратегії, педагогічний колектив закладу приділяє особливої уваги організації ігрової діяльності дошкільників, грі як провідної діяльності дошкільників та вивченню розвивального її впливу на всебічний розвиток вихованців ЗДО.

Для того, щоб ігрова діяльність дошкільників розвивалася успішно, педагоги турбуються про її оснащення. Усі види іграшок в групах відповідають віку, інтересам дітей та завданням їх розвитку, виховання і навчання. Облаштування ігрових осередків здійснюється у відповідності до наказу МОН України від 19. 12. 2017 р. № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти».

Щорічна експертиза ігрового обладнання проводиться адміністрацією закладу. Усе ігрове обладнання придатне для використання, сертифіковане та відповідає вимогам безпеки життєдіяльності дошкільників.

Всі групи ЗДО забезпечені осередками сюжетно-рольової гри, пізнавальними осередками, осередками настільно-друкованих ігор, конструктивно-будівельних, рухливих та театралізованих ігор.

Аналіз календарного планування в групах вказує на особливе ставлення педагогів до організації та проведення сюжетно-рольових ігор, їх розвитку та керівництву: в планах простежуються етапи підготовчої роботи щодо розвитку гри (читання художніх творів, спостереження, бесіди, екскурсії, дидактичні ігри), фіксуються методи та прийоми керівництва грою, вказується етап гри, послідовність розвитку ігрових дій та можливі сюжетні лінії ігор. Педагогами систематизовані сюжетно-рольові ігри для кожного віку вихованців ЗДО.

У розвитку, навчанні та вихованні дітей особливе значення педагоги дошкільного закладу приділяють іграм з правилами: дидактичним, настільно-друкованим та рухливим. Дидактичні ігри використовуються педагогами під час спеціально організованої діяльності, для засвоєння програмових завдань як елемент заняття, прогулянок, індивідуальної роботи з дітьми, а також як самостійний вид діяльності дітей. В рухливих іграх педагоги удосконалюють основні рухові навички у дітей, розвивають сміливість, спритність, виховують морально-вольові якості.

Настільно-друковані ігри педагоги підбирають, враховуючи особливості рівнів розвитку психічних процесів дітей, доступність для певної вікової категорії, ігрові принципи та правила.

У практиці дошкільного закладу ігрова діяльність інтегрується з іншими видами діяльності, реалізуючи завдання всіх освітніх ліній. Так, гра здійснює вплив на пізнавальний розвиток дітей, викликає необхідність розширення знань. Через гру педагоги навчають дітей цілеспрямовано і послідовно відтворювати знання, реалізовувати їх в ігрових діях, правилах. Взаємозв’язок між грою і навчанням змінюється відповідно віку дітей. В молодших групах гра є основною формою навчання, а в старших – дітей цікавлять більш складні ігри, які потребують інтелектуальної активності, та з елементами змагань.

Моніторинг засвоєння вимог освітньої лінії «Гра дитини» вказує на те, що проблемним залишається дотримання ігрового партнерства в грі вихованцями та самостійність у вибудовуванні сюжетів гри.

Слід визначити, що проблемним залишається не системний підхід до організації та проведення театралізованих та ігор-драматизацій, до розвитку ігрової діяльності дітей раннього та молодшого дошкільного віку.

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	50%	50%	0%
4 рік життя	0%	80%	20%	0%
5 рік життя	0%	28%	72%	0%
6 рік життя	0%	29%	54%	0%
Всього:	0%	55%	55%	0%

Рекомендації:

1.Стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки.

Освітня лінія "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі" має на меті формування у вихованців закладу доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу.

В ЗДО створені оптимальні умови для пізнавального розвитку дітей дошкільного віку. Групи раннього віку облаштовані сучасними сенсорними стінками, наповнення яких в повній мірі відповідає вимогам Програми. Створені в дошкільних групах осередки пізнавальної активності, наповнені різноманітними матеріалами, які сприяють закріпленню, удосконаленню набутих під час занять та в повсякденному житті знань: логічні кубики, збірно-розбірні, сенсорні іграшки, розвиваючі ігри (лабіринти, ребуси, головоломки), предметні та сюжетні картинки, розрізні картинки, настільно-друковані ігри тощо.

Організовуючі навчально-виховний процес щодо формування логіко-математичної компетенції, пізнавальної активності у дітей, педагоги активно використовують мультисенсорний підхід, в якому беруть участь різні аналізатори: дотик, слух, зір, смак. Популярним серед вихователів стало організація та проведення занять з використанням такого підходу, під час якого повноцінна діяльність усіх органів чуття дає змогу дітям відчувати все навколо, помічати зміни, дивитися і бачити, слухати і чути, адекватно сприймати навколишній світ.

Мотивація діяльності, актуалізація знань, раціональний добір методів та прийомів щодо змісту занять, дотримання структури заняття, зв’язок з попереднім матеріалом, добір продуктивних видів діяльності, добір наочності відповідно до вікових та особистих можливостей робить навчально-виховний в кожній групі цікавим, захоплюючим та максимально наближеним до кожної дитини.

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	33%	67%	0%
4 рік життя	0%	60%	40%	0%
5 рік життя	0%	35%	64%	0%
6 рік життя	0%	29%	55%	0%
Всього:	0%	40%	58%%	0%

Аналіз організації вихователями навчально-виховного процесу щодо формування сенсорно-пізнавальної активності дошкільників вказує на те що:

зміст та організація пізнавальних занять відповідає програмовим вимогам, віковим та індивідуальним можливостям дітей;
педагогами добираються дієві методи та прийоми роботи;
структура занять відповідає меті, етапи логічно зв'язані між собою;
педагоги проводять роботу з формування у дітей навичок аналізу й оцінки результатів своєї діяльності та діяльності товаришів;
вихователі здійснюють роботу з формування спеціальної термінології у дітей, використовують проблемні, причинно-наслідкові запитання до дітей;
пізнавальна активність дітей під час занять та в повсякденному житті проявляється на оптимальному рівні, діти активні, цілеспрямовані на досягнення поставленої мети;
раціонально розподіляючи час в навчальній діяльності, вихователі чергують різні види діяльності як за змістом, так і за формою сприймання, що запобігає перевтомі та перенавантаженню дошкільників;
педагоги активно використовують новітні методики та технології.

Рекомендації:

1. Використовувати задачі-казки, задачі-жарти, геометричні задачі, ігри – подорожі, ігрові завдання, гра шифровка, експрес-телеграми, ігри змагання, народний календар, гра бумеранг, уроки мислення, інтелектуальні ігри, хвилинки-цікавинки, тестування.

2.Продовжувати збагачувати досвід відчуттів і сприймань дитини.

Базовий компонент дошкільної освіти через реалізацію освітньої лінії «Мовлення дитини» має на меті розвиток в дошкільників культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

З метою якісної реалізації освітньої лінії «Мовлення дитини» та розвитку усіх лінгвістичних компонентів в ЗДО створено оптимальне розвивально-мовленнєве середовище. В групах обладнано осередки дитячої книги, зібрана фонотека дитячих творів та казок. Прослуховування літературних творів у акторському виконанні забезпечує формування інтересу до художньої літератури, розвиває навички слухання, емоційно-виразного мовлення.

В навчально-виховному процесі вихователі активно використовують ігри та вправи на диференціацію звуків, динамічні та статичні вправи для язика, пальчикові і дидактичні ігри, ігрові мовленнєві ситуації, рухливих ігри для розвитку діалогічного мовлення, літературні твори-діалоги, друкований матеріал для вправ з розвитку граматично правильного мовлення та дидактичні вправи для ознайомлення з мовними одиницями: реченням, словами, складами, звуками.

Зважаючи на те, що розвивальний ефект середовища залежить не стільки від умов, скільки від характеру мовленнєвого спілкування, вихователі великої уваги приділяють різноманітним формам організації мовленнєвої діяльності дітей: проведення різних типів мовленнєвих занять (фронтально-групові, індивідуально-групові, індивідуальні). Їх тип залежить від мети заняття та рівню мовленнєвого розвитку дошкільників. Мовленнєві завдання з лексики, граматики, монологічного мовлення включені в зміст занять по ознайомленню з навколишнім та природою. Заняття з розвитку мовлення в усіх вікових групах проводяться 1 раз на тиждень, в старшій групі 1 раз на тиждень додаються заняття з грамоти. Закріплення та вдосконалення мовленнєвих навичок здійснюється також на заняттях з математики, образотворчої діяльності та в повсякденному житті.

Окрім означених спеціальних занять в дошкільному закладі проводять інтегровані заняття для закріплення набутих дітьми навичок і вмінь, збагачення пізнавального досвіду.

З метою розвитку звукової культури мовлення, формування словника, розвитку зв'язного мовлення, формування граматично-правильного мовлення та навчання грамоти педагогами творчо використовуються різноманітні методи і прийоми: інсценування, розігрування забавлянок, розучування потішок, розповідь та показ казки з елементами театралізації; ігри-драматизації, дидактичні ігри, вивчення мирилок, розповіді вихователя з ілюстрованим матеріалом, переказ за допомогою моделювання, складання загадок, описів, рольове програвання, бесіди, читання, моделювання казок, розповідання на основі сприймання наочності. Доцільним в плані розвитку мовлення, творчого розповідання є використання вихователями казкотерапії. Складання, написання та обігрування казок через казкотерапію допомагає в корекційній роботі з відстаючими дітьми, підтримує інтерес до навчальної діяльності, допомагає набувати навичок і вмінь будувати речення, послідовно висловлювати свою думку, дотримуватися логічних зв'язків між окремими висловлюваннями, а також в дітей збагачується словник, розвиваються творчі здібності, виникають позитивні емоції.

Під час занять та в повсякденному житті вихователі постійно підтримують особисті перемоги дошкільників, стимулюють їх активність, створюють ситуації успіху для них, завдяки чому вихованці групи активні, впевнені в собі, розкріпачені та самодостатні.

При формуванні комунікативно-мовленнєвої компетенції дошкільників належна увага приділяється навчанню мовленнєвому етикету як важливому завданню розвитку культури мовленнєвого спілкування. Ця робота здійснюється вихователями в повсякденному житті, та на заняттях шляхом створення спеціальних ситуацій, проведенням ігор (дидактичні, рольові, театралізовані, рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням) вправ і бесід.

Аналіз результатів педагогічної діагностики засвоєння програмових знань свідчить про позитивну динаміку у розвитку мовлення дошкільників протягом року, яка вказує на поступове набуття практичних мовленнєвих знань та навичок:

	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
3рік життя	0%	33%	83%	0%
4 рік життя	0%	60%	40%	0%
5 рік життя	0%	46%	55%	0%
6 рік життя	0%	38%	46%	0
Всього:	0%	50%	60%	0%

Рекомендації:

1. Залучати дошкільників до складання творчих розповідей, розповідей на запропоновану тему, переказів оповідань з метою розвитку монологічного і діалогічного мовлення.

2.Не обмежувати активності дітей на заняттях, даючи можливість кожній дитині обдумати відповідь, довести її до логічного завершення, передбачити варіативність. Уникати трафаретних відповідей.

3.Уникати переваги прямих способів впливу на дитину, широко застосовуючи практичні методи роботи з дітьми: проблемні завдання, запитання, ситуації.

4.Необхідно залучати логопеда для виправлення вад мовлення дошкільників.

Висновки:

Враховуючи отримані данні, можна зробити висновок про необхідність:

Початку діагностики у більш ранній термін, з метою проведення роботи з дітьми, які виявили низькі показники готовності до шкільного навчання.
Широкої просвітницької та консультаційної роботи з батьками та вихователями щодо саме психологічної готовності дитини
Консультаційної роботи з педагогами щодо застосування у навчальному процесі вправ для розвитку пізнавальної, комунікативної, довільної сфер з метою сприяння розвиненню у дітей психічних функцій, необхідних для успішного навчання.

Задля отримання позитивного результату у розвитку психологічної готовності дітей 6го року життя до школи необхідна співпраця психолога, батьків, вихователя та дітей.

Вихователі:Шепетко О.П..Заліва І.А.

Обстежено:33дитини